СЗЧ (Самовільне залишення частини): відповідальність та шляхи захисту

Самовільне залишення військової частини (СЗЧ) є одним із найпоширеніших військових злочинів. Під час дії воєнного стану покарання за цей злочин є суворим і передбачає виключно позбавлення волі.

СЗЧ чи Дезертирство?

Головна різниця — у намірі. При СЗЧ військовослужбовець має намір тимчасово ухилитися від служби (поїхати додому вирішити сімейні проблеми, підлікуватися), але планує повернутися. Дезертирство (ст. 408 ККУ) означає намір ухилитися від військової служби назавжди.

Відповідальність за ст. 407 ККУ

Самовільне залишення військової частини або місця служби, а також нез’явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинені в умовах воєнного стану, караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.

Як діє адвокат?

Основа захисту — доведення поважності причин залишення частини або відсутності умислу. Часто військові йдуть у СЗЧ через відмову командира направити їх на ВЛК після поранення або загострення хвороб.

• Збір медичних документів, що підтверджують неможливість виконання обов'язків.
• Доведення факту, що військовий звертався з рапортами, але вони ігнорувалися.
• Досягнення угоди з прокурором про визнання винуватості з мінімальним покаранням (або умовним терміном, якщо це можливо процесуально).